Книга пам'яті
Кам'янець-Подільська
міська територіальна громада

Молодший сержант
Стихун Михайло Леонідович
27.10.1980 – 04.09.2022
Народився 27.10.1980 року в селі Садове Гощанського району Рівненської області. Там і відвідував дитячий садок та навчався в сільській школі. По закінченню 11 класів вступив до Рівненського коледжу де здобув професію механіка.
Прийшов час армії 18.10.1999-26.03.2001. Після закінчення строкової служби, сказав що залишиться в армії на все своє життя. Даючи присягу в юності, не зрадив її до самого кінця. Присвятив своє життя службі в лавах ЗСУ. З 2014 року виконував непрості завдання на лінії протистояння. Нелегкою справою займався Михайло, та вкрай потрібною Батьківщині. Він був на війні з самого початку. З самого початку він був з побратимами і втрачав їх, він бачив багато горя, біди, розрухи і несправедливості, але ніколи… ніколи не жалівся! Завжди оберігав нас. Як свідомий чоловік як вірний друг та мій чоловік. Як батько що пожертвував найціннішим заради дітей.
Товариський, веселий, мав необмежене коло друзів. Рідні, сусіди знайомі згадують про Михайла як про ідеального сім’янина та чудову людину.
В 2014 році одружився ми разом зростали у любові дві донечки Ангелінку та Алютку, ніяка війна не може розлучити їхній зв’язок, бо вони зв’язані невидимими нитками любові з неба до землі.
З 2014 року брав участь в захисті батьківщини, був учасник АТО/ООС та повномасштабного вторгнення.
26.03.2001-29.08.2007 старший механік-акумуляторник ремонтного взводу автомобільної техніки батальйону забезпечення навчального процесу Військово- інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії.
29.08.2007-31.08.2012 старший слюсар-монтажник відділення розбирально-складальних робіт ремонтного взводу автомобільної техніки батальйону забезпечення навчального процесу факультету військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
31.08.2012-28.10.2013 понтонер понтонного відділення понтонного взводу понтонної роти військової частини А3290.
28.10.2013-10.09.2020 водій-машиніст компресора водолазного відділення взводу інженерної розвідки військової частини А3290.
10.09.2020-04.09.2022 механік відділення дорожньої техніки інженерно-дорожнього взводу інженерної роти військової частини А3479. 48 Кам’янець-Подільської інженерної бригади
08.11.2007 №1061 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю “15 років Збройним Силам України”.
08.12.2015 №1028 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю “15 років сумлінної служби”.
04.05.2016 №181 відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України “За взірцевість ц військовій службі” II ступеня.
17.02.2016 №53/2016 нагороджено відзнакою Президента України “ За участь в антитерористичній операції”.
03.11.2020 №553 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю “20 років сумлінної служби”.
10.12.2021 №557 нагороджено відзнакою Командувача об’єднаних сил “ За звитягу та вірність.”
08.11.2022 №153/23 Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського. (посмертно)
26.01.2023 №45 нагороджено орденом “ ЗА МУЖНІСТЬ” III ступеня (посмертно)
04.09.2022 року загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артобстрілу н.п. Березнегувате Миколаївської обл.
По той бік світу, де зараз Михайло немає ні війни, ні безладу ні кровопролиття, а тільки світло і Божа ласка. На жаль, нам з донечками залишається лише незгасаюча пам’ять про найкращого чоловіка та батька. Я як мати завжди буду розповідати нашим донечкам про те як татусь їх любить та пишається ними. Вічна шана і пам’ять Людині з великої літери. Найкращих забирає війна і ми ніколи з цим не змиримось.