Книга пам'яті

Кам'янець-Подільська
міська територіальна громада

Домашня сторінка

Давидов Олександр Вікторович, позивний «Прапорщик»

19.06.1976 -


Народився в с. Баговиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в сім’ї військового.

Навчався в Кам’янець-Подільській школі № 7.

З вересня 1993 року по 24 листопада 1994 року навчався в будівельному технікумі, звідки був призваний на строкову службу, яку проходив в навчальному центрі зв’язку в/ч 27302. Сержант, командир відділення , начальник апаратної в/ч 1671.

Звільнений в запас Збройних Сил України 04.06.1996 року.

24.06.1996 року призваний в ЗС України за контрактом, направлений у в/ч 2237.

З 01.08.1996 року – курсант в/ч 2237, закінчив навчальну роту прапорщиків.

З 31.01.1997 року старшина роти курсантів військово-інженерного факультету при Подільській державній аграрно-технічній академії.

З 31.10.2001 року технік кафедри інженерних загороджень.

З 01.07.2003 року – комендант споруд центру розмінування.

З 13.06.2005 року звільнився за станом здоров’я.

27.06.2018 року уклав контракт з в/ч 1884 201 навчального центру Головного управління оперативного забезпечення ЗС України.

З 03.08.2018 року – командир відділення буксирних катерів 11 понтонно-мостового батальйону 48 інженерної бригади в/ч 2738.

Продовжено контракт з в/ч 4870 на посаді командира взводу забезпечення.

09.11.2024 року направлений у в/ч А4741 23 механізованої бригади головним сержантом та обійняв посаду командира відділення, командира машини «MaxxPro».

Військова справа – його покликання, вимогливий і до себе, і до підлеглих. На завдання йшов старшим групи. Отримав поранення.

26.11.2024 року при виконанні бойового завдання під час ведення бойових дій поблизу с. Максимівка Волноваського району Донецької області зник безвісти разом з побратимами…

Отримував відзнаки, подяки, нагороди за сумлінну службу від Президента, Міністра оборони України.

Сім’я, родина до останнього сподівались на диво, але 28.08.2025 року по репатріації після підтвердження ДНК експертизи Червоний Хрест повернув Героя на рідну землю.

Люблячий батько, чоловік, а для матері – найдорожча єдина дитина.

Поховали Героя 04.09.2025 року в с. Баговиця на Алеї Слави.

Рішенням 41 сесії Кам’янець-Подільської міської ради VIIІ скликання № 3/59 від 23.10.2025 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» (посмертно).

У героя залишились дружина, донька, син, мати.