Книга пам'яті

Народився в м. Кам’янець-Подільський.

Дитячі і юнацькі роки Миколи пройшли в рідному селі Слобідка-Смотрицька Чемеровецького району Хмельницької області, тут він і закінчив восьмирічну школу.

Згодом вступив у Кам’янець-Подільське ВПУ № 14, де в 2002 році отримав спеціальність слюсар-електрик

У 2002-2004 роках проходив строкову службу у лавах військово-морських сил старшим такелажником такелажної команди аварійно-рятувального загону в/ч 4414 м. Севастополь. Неодноразово здійснював виходи в море на рятувальному буксирувальному судні «Кременець», демонструючи старанність та сумлінне виконання службових обов’язків. У званні старший матрос демобілізувався в 2004 році.

В мирному житті працював охоронцем.

З жовтня 2016 року брав участь у антитерористичній операції на сході країни.

З 24 лютого 2022 року – став на захист України в лавах Збройних Сил України, був сапером інженерного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти в/ч А0480.

Перебував у гарячих точках на південному та східному напрямках. Він був витривалим і хоробрим воїном.

На жаль, при виконанні бойового завдання, отримавши поранення, несумісні з життям, поблизу с. Мартинівка Суджанського району Курської області, старший солдат Микола Сорока 12.08.2024 загинув.

Поховали захисника на «Меморіальній алеї Слави» міського кладовища у Кам`янці-Подільському.

Рішенням 44 сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 26.09.2024 року № 9/44 за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».

Указом Президента України від 25 грудня 2024 року № 880 нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно)

У загиблого Миколи Сороки залишилась дружина, донька та батько.