Книга пам'яті

Війна забирає захисників не лише кулями, вона також нівечить їх здоров’я.

Олександр Григорович народився 2 вересня 1986 р.

До українського війська потрапив 25.01.2024 року.

Він твердо вірив у нашу незламність, у Перемогу над ворогом. Добра, чесна, порядна людина. Таким його запам’ятають рідні і близькі. Попереду було ще ціле життя… На жаль, війна не зважає на вік.

Перебуваючи на навчанні курсант навчальної механізованої роти Олександр Деренко захворів та 19 лютого помер у Львівському військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, де проходив лікування.

Поховали Олександра Деренка на міському кладовищі в секторі для військовослужбовців 24 лютого.