Книга пам'яті

Народився 03.11.1995 року. 

Навчався у Кам’янець-Подільській ЗОШ І-ІІІ ст. №12, яку закінчив у 2013 році з Золотою медаллю, потім вступив до Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка на економічний факультет, який успішно закінчив у 2019 році.

Учасник команди «Наш формат», брав активну участь у телевізійному проєкті «Ліга сміху». Мав багато планів і мрій на майбутнє.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Роман з родиною був у Німеччині. Одразу повернувся. Вступив до лав тероборони в Кам’янці-Подільському, займався волонтерством, та зрозумів, що це не те, тому почав оббивати пороги військкомату з проханням відправити його на фронт, попри те, що мав певні проблеми зі здоров’ям. 

Пройшов навчання за кордоном, у Великобританії, у складі 72 бригади імені Чорних Запорожців. На війні був достойним солдатом, за сім місяців на нулі (спочатку в окопах, потім в аеророзвідці) став керівником відділення аеророзвідки.

Потрапивши в оточення на Вугледарському напрямку, поруч із своїми побратимами бився до останнього. Отримав важке поранення ніг, був взятий у полон. Тримався з 24.01. по 28.02., але від окупантів гідної медичної допомоги не отримав. 35 днів поранений, закритий у підвалі без їжі й води. Це не просто полон, з якого є надія повернутись, це – мученицька смерть, тіло, яке опізнали лише за ДНК і татуюванням. Завдяки штурму, ворог з позицій був вибитий. Романа евакуювали «на щиті».

За мужність, сміливість нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни», присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янець-Подільський» (посмертно).

Рішенням 29 сесії Кам`янець-Подільської міської ради VIII скликання № 85/29 від 31.05.2023 за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» (посмертно).

Поховали захисника на «Меморіальній алеї Слави» міського кладовища у Кам`янці-Подільському.