Книга пам'яті

Сергій народився 1986 року, був єдиним сином у мами.

Друзі та знайомі характеризували його надзвичайно світлою, позитивною та доброю людиною.

У Сергія були золоті руки. Він весь час щось майстрував у себе в гаражі, врубуючи там рок для настрою.

Мріяв літати дроном, готовий був – ще до війни – купити якийсь битий, відремонтувати і дивитися на світ із висоти. Мрія здійснилася. Хоча не зовсім так, як хотілося б.

Сергій Олександрович був мобілізований у вересні 2023 р.

Після короткого навчання у Британії Сергій став «очима» ЗСУ в небі. Інколи мав понад 40 вильотів на день. Не боявся ризикувати: його дрон кружляв над головами окупантів навіть тоді, коли Сергія від них віддаляло кілометрів із 15. Жодна крута батарея найкрутішого коптера не витримає такого довгого польоту. Тому наловчився закріпляти на «мавіку» відразу дві, щоб бойове завдання було виконане. Був під Бахмутом. Був під Авдіївкою.

20 лютого в районі с. Ласточкине на Донеччині Сергій Поліщук загинув через важкі поранення від ворожого мінометного обстрілу. Йому було 37.

Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища.

Рішенням 41 сесії Кам`янець-Подільської міської ради VIIІ скликання № 3/41  від 29.05.2024 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» (посмертно).