Книга пам'яті

Іван Осінов народився 4 березня 1982 року. З дитинства ніжно ставився до тварин, рослин, лісу, але водночас ріс мужнім і сильним хлопчиком. Маленьким, у 2-3 рочки, падав, забивався, але ніколи не плакав. 

Був романтичною людиною, схилявся до ідеалу справедливості. Добре розбирався в людях. Беріг справжню дружбу, одразу відходив від людини, коли відчував її лицемірство. Любив учитися, але не любив фальші. 

Закінчив Кам’янець-Подільський ліцей і наш національний університет, де навчався на факультеті іноземної філології, а згодом – у магістратурі. Працював провідним фахівцем кабінету мультимедійних засобів навчання факультету української філології та журналістики.

2015 року добровільно пішов на війну, аби побачити, що там коїться. Ніколи не вірив на слово й тому, про що писали в газетах та інтернеті. Йому набридла глобальна брехня. У нього на очах розстріляли друга, і після цього в нього ніби щось зламалося всередині. Він став войовничішим і безжально нищив ворога. Саме там він знайшов людей, яким міг вірити, і які були схожі на нього.

До цивільного життя Ваня повернувся 2017-го, працював у сфері ЗМІ, інтернету, комп’ютерних технологій. Його цінували як хорошого і відповідального фахівця, добру й чесну людину, адже всім допомагав та підтримував.

Коли почалася повномасштабна війна одразу пішов воювати. Рік виконував різні завдання, декілька разів був під загрозою смерті. 

Він був старшим сержантом загону, тож на завдання йшов першим. І взяв на себе кулеметну чергу – куля поцілила в серце. Він помер одразу. Він першим прийняв бій і власне врятував їх усіх

Поховали захисника на «Меморіальній алеї Слави» міського кладовища у Кам`янці-Подільському.

Рішенням 29 сесії Кам’янець-Подільської міської № 90/29 ради від 31.05.2023 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».