Книга пам'яті

Народився Павло Павлович Машура 24 квітня 1995 року в с. Довжок. В сім’ї у Павла було ще два старших брата, яких виховувала матір Машура Тетяна Володимирівна. Паша ріс веселим і доброзичливим хлопчиком. 

У 2001 році пішов до першого класу Кам’янець-Подільської ЗОШ № 11. У 2005 році закінчив початкову ланку навчання і перейшов навчатися (до 5 класу) у Довжоцький НВК, ЗОШ І-ІІІ ступенів колегіум. 

По закінченню школи вступив на навчання до ПТУ № 6, де й здобув професію зварника. Тривалий час працював в Польщі барменом. 

Перед початком повномасштабного вторгнення  росії в Україну Павло приїхав додому, в с. Довжок, Кам’янець-Подільського району. З перших днів війни Паша пішов до ТЦК і записався добровольцем. І тільки 6 січня отримав повістку до лав ЗСУ. Перший місяць в ЗСУ Павло навчався. Спочатку в 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді (95 ОДШБр) – військове з’єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Базується у м. Житомир. З 26 січня був на навчанні у Німеччині. Після навчання був направлений на службу в новосформовану 82-гу окрему десантно-штурмову бригаду — бригада у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Базується у місті Чернівці. Став командиром десантно-штурмового відділення.

Павло Машура до останнього подиху боронив рідну землю від російських окупантів. Воював у складі 82-ї ОДШБ на Херсонщині (неподалік с. Степове). Потім його батальйон перекинули на Запорізький напрямок, де він героїчно вів бойові дії проти російських окупантів. 

18 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання під Покровським отримав контузію (побратими відкопали Павла з під завалів). Пройшовши тиждень реабілітації, знову став в стрій — командиром ДШ відділення. 

30 серпня 2023 року внаслідок масованого мінометного обстрілу українських позицій військовими рф поблизу Запоріжжя загинув Машура Павло Павлович.  Під час мінометного обстрілу Павло накрив своїм тілом побратимів. Про нього побратими говорили, як про взірцевого воїна.

Йому назавжди залишилося 28. 

Поховали Героя в рідному селі Довжок.

Рішенням 33 сесії Кам’янець-Подільської міської ради № 16/33 від 20.09.2023 за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».

У Героя залишились батьки та два старших брата.