Книга пам'яті

Народився 13 травня 1973 року в Ходорівцях у родині вчителів.

Із дитинства бабуся, тітка, мама прищеплювали любов до землі, повагу до людини учням, студентам і власним дітям та внукам. Вони виховували почуття патріотизму й любові. У дружній, працьовитій, людяній родині формувався характер майбутнього Героя.

Згодом батьки переїхали до Кам’янця-Подільського.

Ігор навчався у школі № 9. Жвавий, енергійний, скромний хлопчина мав багато друзів.

Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум.

Працював на різних роботах. Мріяв, як і всі, про щасливе мирне життя…

З першого дня повномасштабного вторгнення захищав нашу державу на Запорізькому напрямку, старший солдат Ігор Ляшук був гранатометником гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556.

Загинув 3 квітня біля с. Привітне  Запорізької області.

Два сини родини Ляшуків – Ігор та Іван – і чоловік онучки Мар’яни – Вадим Дмитришин – пішли захищати Батьківщину від ворога. Рік тому (18 травня) обірвалося життя капітана Вадима Дмитришина під Бахмутом. Він залишив удома дружину та 8-річну донечку Аріночку. А 3 квітня 2024 р. загинув у районі с. Привітне Запорізької області Ігор Ляшук. Так Аріночка втратила батька і дідуся. Вони загинули, щоб її дитинство та майбутнє були мирними і спокійними. З однієї родини на щиті до Небесного війська пішли два воїни. Вони до останнього подиху були відданими своїй Україні. Їм би ще жити, вдихати перші аромати весни, відчувати поцілунки дружин, чути веселощі дітей і внуків, допомагати батькам.

Поховали Героя на кладовищі у селі Ходорівці.

Рішенням 39 сесії Кам’янець-Подільської міської ради 11/41 від 29.05.2024 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янець-Подільський (посмертно)».