Книга пам'яті

Куртик Олександр Михайлович народився 12 вересня 2002 року у м. Кам’янець–Подільський  у інтелегентній сім’ї (батьки – вчителі). Коли йому виповнилося 4 роки відвідував дошкільний навчальний заклад № 18.

З 6 років навчався в Кам’янець-Подільському НВК № 8, де провчився 1- 2 клас.

Із 3-го по 7 клас навчався в ЗОШ № 1, але згодом за сімейними обставинами переїхав жити до бабусі у с. Михайлівка Ярмолинецького району, де і закінчив 9 класів.

Він був досить талановитою дитиною. Навчався у музичній школі по класу скрипки, а також обожнював грати на барабанах.

По закінченню школи, вступив у Хмельницький політехнічний коледж, де навчався на водія. Ця справа йому теж подобалась.

Коли юнаку виповнилось 18 років, він за покликом серця добровільно підписав контракт і пішов служити у ЗСУ. Служба проходила у закарпатській 128 гірсько-штурмовій бригаді, де він був стрільцем-снайпером. Сашко мужньо боронив українську землю на сході нашої держави півтора роки.

Його мрія була по закінченню служби навчатися на військового і стати гідним офіцером. Але на жаль, клята війна обірвала всі плани молодого юнака. 

27 лютого 2022 року зв’язок із Олександром перервався. На 3-й день повномасштабного вторгнення росіян під час бою за населений пункт Токмак Запорізької області Куртик Олександр Михайлович загинув.

На жаль до цього часу рідні не можуть знайти тіла рідної єдиної дитини, щоб належно віддати честь молодому Герою.

Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 13 квітня 2022 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олександра нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Рішенням 27 сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 23 березня 2023 року № 210/27 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янець-Подільський» (посмертно).