Книга пам'яті

Загинув 26.02.2022 року в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Охтирки на Сумщині. За однією з версій, Охтирка в перекладі з тюрської – «Біла фортеця». А містечко й насправді мало не першим зустріло навалу, ставши символом незламності українців. З перших годин війни Охтирка зазнала безперервних артилерійських обстрілів, місто знищували «Гради», на нього було скинуто три вакуумні бомби, його випробовували на міць ракетами…

На жаль, результатом масованого, хижого знищення ворогом цього населеного пункту 26 лютого стала можливою загибель сотні військовослужбовців, які перебували в казармі. Отримав тоді важку контузію і Олег Дуберт. Як згадував очевидець тієї трагічної події, наш земляк із надзвичайно серйозною травмою (з вух текла кров), не зважаючи на свій критичний стан, кинувся рятувати з-під завалів тих, кого ще можна було повернути до життя, хоча сам потребував негайної допомоги. Та новий ракетний удар убив відважного офіцера.

Олег виконував свої обов’язки на «відмінно», за що мав і відзнаки, втім, ніколи не хизуючись ними. Воїн пройшов АТО/ООС, тож розумів ціну миру.

Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)

Як зазначається у документі, нагороди присвоєно «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».