Книга пам'яті

Народився і виріс у Лисичанську — невеликому шахтарському містечку на Луганщині. Там він закінчив школу й технікум, займався боксом. Згодом був вокалістом у гурті рокової музики.

Чоловік завжди був принциповим, рішучим і щирим.

Мав багато друзів, бо був людиною з відкритою душею”.

Рішення присвятити себе українській армії у нього з’явилося ще в 2014-му.

У 2015-му приєднався до Військової служби правопорядку Збройних сил України. Побудував успішну кар’єру, неодноразово нагороджувався командуванням за професіоналізм та відповідальне виконання службових обов’язків.

За час його служби в родині народилися донечка й син. Їм чоловік завжди співав українські пісні — “Гуцулку Ксеню” чи “Ой чий то кінь стоїть”. Це були їхні улюблені колискові від тата”.

Максим викладався для перемоги України всі вісім років війни.

Старший сержант Максим Ващук загинув 31 березня 2022 року біля Попасної внаслідок ворожого артобстрілу…

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) згідно Указу Президента України № 418/2022 від 17 червня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»

У Максима залишилися дружина, донька і син.